Women and Justice: Keywords

Legislation

Наказ "Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги", Міністерство юстиції України (Order on Centers of Free Secondary Legal Aid) (2018)


Domestic and intimate partner violence, Gender discrimination

Secondary legal aid centers (“centers”) were established to ensure access to free legal aid, which is guaranteed by the state and fully or partially provided at the expense of the State Budget of Ukraine, local budgets, and other sources. Legal aid is the provision of legal services to ensure the realization, protection, and restoration of human and civil rights and freedoms Secondary legal aid includes the following types of legal services: defense ; representation of the interests of persons entitled to free secondary legal aid in courts, other state bodies, and local self-government bodies;and preparation of procedural documents. According to the Law "On free legal aid" and other laws of Ukraine, the right to free secondary legal aid have specific categories of particularly vulnerable persons, such as persons who have suffered from domestic violence or gender-based violence. The main tasks of the centers are raising legal awareness and education; providing free primary and secondary legal aid; providing access to electronic services of the Ministry of Justice of Ukraine. If a vulnerable person requests, the centers can provide the service in the person’s residence. The centers provide such visits to persons affected by domestic violence or gender-based violence in order to provide free legal aid and work with other entities responsible for preventing and combating domestic violence in accordance with Article 15 of the Law of Ukraine "On Preventing and Combating Domestic Violence." The provisions of Article 15 of the Law stipulate that the actors involved in preventing and combating domestic violence must inform each other within one day of discovering an incident of domestic violence, coordinate measures to respond to such cases, provide practical assistance to victims, etc. 2023 amendments available here: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2056-23#Text.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центри) створені з метою забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Безоплатна правова допомога - це надання правових послуг з метою забезпечення реалізації, захисту та відновлення прав і свобод людини і громадянина Вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; складення документів процесуального характеру. Відповідно до Закону "Про безоплатну правову допомогу " та інших законів України, право на безоплатну вторинну правову допомогу мають окремі категорії особливо вразливих осіб, зокрема особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Основними завданнями центрів є підвищення правової обізнаності та освіти; надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги; забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України. За потреби та за бажанням особи центри можуть надавати послуги за місцем її проживання. Центри надають виїзді послуги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, з метою надання безоплатної правової допомоги та взаємодії з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству ". Положеннями статті 15 Закону передбачено, що суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зобов'язані інформувати один одного протягом однієї доби про виявлений випадок домашнього насильства, координувати заходи реагування на такі випадки, надавати практичну допомогу постраждалим особам тощо. 2023 змін: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2056-23#Text.



Закон України "Про безоплатну правову допомогу", Верховна Рада України (Law of Ukraine On Free Legal Aid) (2011)


Domestic and intimate partner violence, Gender discrimination

This Law defines the right to free legal aid. Free legal aid is legal aid guaranteed by the state and fully or partially provided at the expense of the State Budget of Ukraine, local budgets, and other sources. Legal aid is the provision of legal services to ensure, protect, and provide redress for violations of human and civil rights and freedoms. Ukraine provides primary legal aid to all people and secondary legal aid to underserved groups. Free primary legal aid is a state guarantee which requires informing a person about their rights and freedoms, the procedure for their realization, restoration in case of their violation, and the procedure for appealing decisions, actions, or inaction of state authorities, local self-government bodies, officials and officers. All persons under the jurisdiction of Ukraine have the right to free primary legal aid according to the Constitution of Ukraine and this Law. When exercising the right to free legal aid, no privileges or restrictions shall be applied to persons based on race, skin color, or other characteristics. Free secondary legal aid is a state guarantee that creates equal opportunities for access to justice. Free secondary legal aid includes the following types of legal services: defense; representation of interests of persons in courts, other state bodies, and local self-government bodies before other persons; preparation of procedural documents. The following underserved groups of persons have the right to get free secondary legal aid per this Law and other laws of Ukraine: victims of domestic violence or gender-based violence, children, including orphans, children deprived of parental care, children in difficult life circumstances, children affected by war or armed conflict, etc.

Цей Закон визначає право на безоплатну правову допомогу. Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;. Правова допомога - це надання правових послуг з метою забезпечення, захисту та відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина. В Україні первинна правова допомога надається всім особам, а вторинна правова допомога конкретним групам осіб, наприклад, малозабезпеченим верствам населення. Безоплатна первинна правова допомога є державною гарантією, яка передбачає інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у разі їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, відповідно до Конституції України та цього Закону. При реалізації права на безоплатну правову допомогу не може бути привілеїв чи обмежень щодо осіб за ознаками раси, кольору шкіри, за іншими ознаками. Безоплатна вторинна правова допомога є державною гарантією, що створює рівні можливості для доступу до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають малозахищені групи осіб, наприклад, особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі; діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів, тощо.



Закон України "Про протидію торгівлі людьми", Верховна Рада України (Law of Ukraine On Combating Trafficking in Human Beings) (2012)


Domestic and intimate partner violence, Gender discrimination, Trafficking in persons

The Law "On Combating Trafficking in Human Beings" defines the organizational and legal framework for combating trafficking, guaranteeing gender equality, the main directions of state policy and principles of international cooperation in this area, the powers of executive authorities, the procedure for establishing the status of persons affected by human trafficking, and the procedure for assisting such persons. Trafficking in persons is an illegal transaction, along with the exploitative recruitment, transportation, harboring, transfer, or receipt of a person, with the use of deception, fraud, blackmail, exploitation of the victim’s vulnerable state, or the perpetrator’s abuse of office. The main principles of the state policy on combating trafficking in human beings are: ensuring human and civil rights and freedoms; respect and impartial attitude towards victims of human trafficking; victims of human trafficking have the right to voluntary assistance regardless of gender or other characteristics; and confidentiality of information about victims of human trafficking. The central executive authorities must take measures aimed at eradicating the preconditions for trafficking in human beings to prevent domestic violence and gender discrimination. The law broadly interprets the concept of "human trafficking" and specifies the components and signs of this crime. The punishment for human trafficking is provided by Article 149 of the Criminal Code of Ukraine.

Закон "Про протидію торгівлі людьми" визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантування гендерної рівності, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам. Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. Основними принципами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є: забезпечення прав і свобод людини і громадянина; повага та неупереджене ставлення до осіб, які постраждали від торгівлі людьми; особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на добровільну допомогу незалежно від статі або інших ознак; конфіденційність інформації про осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Центральні органи виконавчої влади зобов'язані вживати заходів, спрямованих на викорінення передумов торгівлі людьми, запобігання домашньому насильству та дискримінації за ознакою статі. Закон широко трактує поняття "торгівля людьми" та визначає складові та ознаки цього злочину. Покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149 Кримінального кодексу України.



Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Верховна Рада України (Law of Ukraine On the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights) (1998)


Gender discrimination

Parliamentary control over the observance of human rights and freedoms, including gender equality, is implemented by the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights as enshrined in the Law of Ukraine "On the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights." The purpose of the Commissioner’s parliamentary control is to prevent discrimination in exercising human rights and freedoms. When applying to the Commissioner, there are no privileges or restrictions based on gender, race, color, religion, or other grounds. Anyone may file a complaint with the Ombudsman regarding discrimination based on sex, sexual harassment, or gender-based violence. If the Commissioner finds legislation provisions that do not comply with human rights, they appeal to the Constitutional Court of Ukraine to verify the constitutionality of such legislation provisions. If the court submits such provisions unconstitutional, they become invalid. The Commissioner submits to bodies of state power, bodies of local self-government, associations of citizens, enterprises, institutions, and organizations, regardless of ownership forms, their officials and personnel for taking within the period of one month, respective measures aimed at the elimination of uncovered acts of violation against human and citizens' rights and freedoms. Failure to comply with the legal requirements of the Commissioner entails administrative liability in accordance with the Code of Ukraine on Administrative Offenses. In its work, the Parliament Commissioner for Human Rights, within the framework of monitoring the observance of human and civil rights and freedoms, (i) monitors the observance of equal rights and opportunities for women and men; (ii) considers appeals on cases of gender-based discrimination and gender-based violence; (iii) highlights in her annual report the issues of observance of equal rights and opportunities for women and men and gender-based violence.

Парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини, в тому числі ґендерної рівності, здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, що закріплено в Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Метою парламентського контролю Уповноваженого є недопущення дискримінації у сфері реалізації прав і свобод людини. При зверненні до Уповноваженого не існує привілеїв чи обмежень за ознаками статі, раси, кольору шкіри, релігії чи іншими ознаками. Будь-хто може звернутися до Уповноваженого зі скаргою на дискримінацію за ознакою статі, сексуальні домагання або гендерно зумовлене насильство. Якщо Уповноважений виявляє положення законодавства, які не відповідають правам людини, він звертається до Конституційного Суду України для перевірки конституційності таких положень законодавства. Якщо суд визнає такі положення неконституційними, вони втрачають чинність. Уповноважений вносить органам державної влади, органам місцевого самоврядування, об'єднанням громадян, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам подання про вжиття у місячний строк відповідних заходів, спрямованих на усунення виявлених фактів порушень прав і свобод людини і громадянина. Невиконання законних вимог Уповноваженого тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У своїй роботі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в рамках здійснення контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина (i) здійснює моніторинг дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; (ii) розглядає звернення щодо випадків дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі; (iii) висвітлює у своїй щорічній доповіді питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та насильства за ознакою статі.



Указ "Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини", Президент України (Order "On Approval of the National Human Rights Strategy," President of Ukraine) (2021)


Domestic and intimate partner violence, Employment discrimination, Gender discrimination, Gender-based violence in general, Trafficking in persons

The Strategy aimed to improve government policies promoting human and civil rights and freedoms. The Strategy aims to unite society in protecting the values of human rights and freedoms based on equality and non-discrimination. The Strategy contains the following gender-specific directions: § 8 Preventing and combating discrimination, § 9 Ensuring equal rights and opportunities for women and men, § 10 Preventing and combating gender-based violence, exploitation, and trafficking in human beings, § 11 Preventing and combating domestic violence, § 13 Ensuring the right to work and social protection (creating conditions for practical reconciliation of work and family responsibilities, preventing and combating discrimination in the workplace based on family responsibilities), § 27 Raising awareness in the field of human rights (on equal rights of women and men, the inadmissibility of discrimination, etc.) Each paragraph has the following structure: "Strategic goal," "Problems addressed by the strategic direction," "Tasks aimed at achieving the goal," "Expected results," and "Main indicators." For example, consider Strategic Goal § 9 - women and men in Ukraine have equal rights and opportunities in all spheres of life, which addresses problems including gender inequality in economic opportunities; distribution of family responsibilities; a wage gap for women and men in opportunities to participate in political life; the prevalence of gender stereotypes in society; and other cases of gender discrimination. Tasks aimed at achieving § 9’s goal include incorporating the needs of different groups of women and men by (i) incorporating such gender-based needs into laws, national development strategies, and local development strategies; (ii) applying a comprehensive gender approach to the formation, monitoring, and evaluation of state policy; (iii) to introducing comprehensive measures to overcome gender discrimination, in particular, gender stereotypes; and (iv) creating conditions for the expansion of gender equality in the society. Expected results of § 9 are (i) the application of a comprehensive gender approach to the formulation, implementation, monitoring, and evaluation of state policy; (ii) the reduction of the number of cases of gender discrimination; (iii) the protection of women and men’s equal access to participation in politics and decision-making processes at the state and local levels; (iv) the expansion of economic opportunities for women; (v) the reduction of the gender pay gap and inequality in the distribution of family responsibilities; (vi) raising public awareness of combating discrimination; and (vii) the reduction of gender-based violence. The main indicators of successful implementation are the (i) average wages of women and men; (ii) employment rate of women and men of working age; (iii) proportion of women serving as politicians and in government roles; (iv) Ukraine's place in the Global Gender Gap; and (v) Ukraine's place in the Gender Development Index.

Стратегія спрямована на вдосконалення державної політики у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Стратегія має на меті об'єднати суспільство у захисті цінностей прав і свобод людини на засадах рівності та недискримінації. Стратегія містить наступні гендерно-специфічні напрями: § 8 Запобігання та протидія дискримінації, § 9 Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, § 10 Запобігання та протидія гендерно обумовленому насильству, експлуатації та торгівлі людьми, § 11 Запобігання та протидія домашньому насильству, § 13 Забезпечення права на працю та соціальний захист (створення умов для практичного поєднання трудових і сімейних обов'язків, запобігання та протидія дискримінації у сфері праці за ознакою сімейних обов'язків), § 27 Підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини (щодо рівних прав жінок і чоловіків, неприпустимості дискримінації тощо). Кожен пункт має наступну структуру: "Стратегічна мета", "Проблеми, на вирішення яких спрямований стратегічний напрям", "Завдання, спрямовані на досягнення мети", "Очікувані результати", "Основні індикатори". Наприклад, розглянемо Стратегічну ціль § 9 - "Жінки і чоловіки в Україні мають рівні права та можливості в усіх сферах життєдіяльності", яка стосується таких проблем, як гендерна нерівність в економічних можливостях; розподіл сімейних обов'язків; розрив в оплаті праці жінок і чоловіків; можливості участі в політичному житті; поширеність гендерних стереотипів у суспільстві; інші випадки гендерної дискримінації. Завдання, спрямовані на досягнення мети § 9, включають врахування потреб різних груп жінок і чоловіків шляхом (i) включення таких гендерних потреб до законів, національних стратегій розвитку та стратегій місцевого розвитку; (ii) застосування комплексного ґендерного підходу до формування, моніторингу та оцінки державної політики; (iii) впровадження комплексних заходів для подолання гендерної дискримінації, зокрема, ґендерних стереотипів; (iv) створення умов для розширення ґендерної рівності в суспільстві. Очікуваними результатами виконання § 9 є (i) застосування комплексного ґендерного підходу до формування, реалізації, моніторингу та оцінки державної політики; (ii) зменшення кількості випадків дискримінації за ознакою статі; (iii) забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до участі в політиці та процесах прийняття рішень на державному та місцевому рівнях; (iv) розширення економічних можливостей жінок; (v) скорочення гендерного розриву в оплаті праці та нерівності у розподілі сімейних обов'язків; (vi) підвищення рівня обізнаності населення щодо протидії дискримінації; (vii) зменшення рівня гендерного насильства. Основними індикаторами успішного виконання є (i) середня заробітна плата жінок і чоловіків; (ii) рівень зайнятості жінок і чоловіків працездатного віку; (iii) частка жінок серед політиків і на державних посадах; (iv) місце України в Глобальному індексі гендерного розриву; та (v) місце України в Індексі гендерного розвитку.



Постанова "Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" (Resolution On Implementing the Association Agreement) (2017)


Domestic and intimate partner violence, Gender discrimination, International law

Pursuant to the Association Agreement between Ukraine, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, (“the Association Agreement”), the Cabinet of Ministers of Ukraine (“CMU”) approved the Action Plan for the implementation of the Agreement (“the Plan”). The Plan provides for amendments to regulatory legal acts and the development of new legislation to fulfill obligations under the Association Agreement. The Plan seeks to ensure the continuity of fulfilling Ukraine's obligations during the period of the Association Agreement, the availability of information on its implementation, the clarity of response mechanisms, and the adoption of urgent measures necessary to ensure the proper implementation of its provisions. Sixteen tasks of the Plan directly relate to ensuring equal rights and opportunities for women and men. About 40 require the integration of gender approaches, which are strategies that ensures that the interests and experiences of women and men are integrated equally in the planning, implementation, monitoring, and evaluation of policies and programs in the political, economic, cultural, and social spheres. In particular, the Plan includes the establishment of the institution of the Government Commissioner for Gender Policy. To implement this point of the plan, the CMU adopted a resolution, "On the Government Commissioner for Gender Policy," and appointed the Government Commissioner for Gender Policy. The plan also improves the mechanisms and procedures for investigation and prosecution of human rights violations, in particular those related to domestic, gender, and sexual violence. In pursuance of this paragraph, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law "On Amendments to the Criminal Code and the Criminal Procedure Code of Ukraine to implement the provisions of the Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence."

На виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони ("Угода про асоціацію"), Кабінет Міністрів України ("КМУ") затвердив План заходів з імплементації Угоди ("План"). План передбачає внесення змін до нормативно-правових актів та розробку нового законодавства з метою виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію. План спрямований на забезпечення безперервності виконання зобов'язань України в період дії Угоди про асоціацію, доступності інформації про її виконання, чіткості механізмів реагування та вжиття невідкладних заходів, необхідних для забезпечення належної імплементації її положень. Шістнадцять завдань Плану безпосередньо стосуються забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Близько 40 вимагають інтеграції гендерних підходів, тобто стратегій, які забезпечують рівне врахування інтересів та досвіду жінок і чоловіків у процесі планування, реалізації, моніторингу та оцінки політики і програм у політичній, економічній, культурній та соціальній сферах. Зокрема, План передбачає створення інституту Урядового уповноваженого з питань гендерної політики. На виконання цього пункту плану КМУ прийняв постанову "Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики" та призначив Урядового уповноваженого з питань гендерної політики. План також передбачає вдосконалення механізмів і процедур розслідування та притягнення до відповідальності за порушення прав людини, зокрема, пов'язані з домашнім, гендерно зумовленим та сексуальним насильством. На виконання цього пункту Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами".



Наказ "Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів", Міністерство соціальної політики України (Order On Approval of the Instruction on Integration of Gender Approaches in Legal Developments) (2020)


Gender discrimination

The Instruction establishes general requirements for the application of gender approaches in the development of legal acts in order to implement the provisions of the Law of Ukraine " On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men." The gender approach is a strategy that ensures that the interests and experiences of women and men are incorporated as an integral part of the planning, implementation, monitoring, and evaluation of policies and programs in the political, economic, cultural, and social spheres to ensure that women and men receive equal benefits. This gendered approach makes it possible to identify the differences in impact and ensure that the needs and interests of different population groups are considered in the legislation. The introduction of gender analysis in state policy-making is connected, in particular, with the need to overcome the approach in which gender equality is considered as equal treatment of all citizens regardless of social or other circumstances. At the same time, equality means ensuring equal opportunities of access to state guarantees for all citizens regardless of gender, age, disability, place of residence, race, color, political, religious and other beliefs, ethnic and social origin, citizenship, marital and property status, language, belonging to low-mobility groups, or other characteristics. The effectiveness of the implementation of state policy depends on the fullest possible consideration of the unique and distinctive physical, social, and economic characteristics and life experiences of different socio-demographic groups of women and men, girls and boys. Gender analysis is the study of differences between women and men in conditions, needs, levels of participation, access to and management of resources, decision-making powers, etc., due to gender roles (norms, expected behaviors, activities, characteristics considered inherent in men and women). Gender analysis makes it possible to determine the actual situation of women and men and/or their groups, identify their needs and interests in the relevant area/industry or in solving the problem for which the normative legal act is being prepared; determine the direct and/or indirect impact of the normative legal act on different groups of the population. Normative legal acts related to human rights and freedoms defined by the Constitution and legislation of Ukraine directly impact different groups of women and men. The instruction also contains definitions of terms: "gender," "sex," "gender-neutral approach," "gender-sensitive approach," and "practical gender needs."

Інструкція встановлює загальні вимоги щодо застосування гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів з метою реалізації положень Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків ". Ґендерний підхід - стратегія, що забезпечує врахування інтересів і досвіду жінок та чоловіків як невід’ємної складової планування, реалізації, моніторингу та оцінювання політики і програм у політичній, економічній, культурній і соціальній сферах для отримання жінками та чоловіками рівних благ. Такий ґендерний підхід дає змогу виявити відмінності у впливі та забезпечити врахування в законодавстві потреб та інтересів різних груп населення. Впровадження гендерного аналізу у формування державної політики пов'язане, зокрема, з необхідністю подолання підходу, за якого ґендерна рівність розглядається як рівне ставлення до всіх громадян незалежно від соціальних чи інших обставин. Водночас рівність означає забезпечення рівних можливостей доступу до державних гарантій для всіх громадян незалежно від статі, віку, інвалідності, місця проживання, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, мови, належності до маломобільних груп населення або інших ознак. Ефективність реалізації державної політики залежить від якомога повнішого врахування унікальних та відмінних фізичних, соціальних, економічних характеристик і життєвого досвіду різних соціально-демографічних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців. Гендерний аналіз - вивчення відмінностей між жінками та чоловіками в умовах, потребах, рівнях участі, доступу до ресурсів та управління ними, повноваженнях у прийнятті рішень тощо, зумовлених усталеними в суспільстві гендерними ролями (нормами, очікуваними моделями поведінки, діяльністю, характерними рисами, що вважаються притаманними для чоловіків/жінок). Гендерний аналіз дає змогу визначити фактичне становище жінок і чоловіків та/або їхніх груп, виявити їхні потреби та інтереси у відповідній сфері/галузі або у вирішенні проблеми, на розв'язання якої готується нормативно-правовий акт; визначити прямий та/або опосередкований вплив нормативно-правового акта на різні групи населення. Нормативно-правові акти, що стосуються прав і свобод людини, визначених Конституцією та законодавством України, безпосередньо впливають на різні групи жінок і чоловіків. Інструкція також містить визначення термінів: "ґендер", "стать", "гендерно-нейтральний підхід", "гендерно-чутливий підхід", "практичні гендерні потреби".



Постанова "Питання проведення ґендерно-правової експертизи", Кабінет Міністрів України (Resolution "Issues of Gender Legal Expertise") (2017)


Gender discrimination

This Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine defines the procedure for the Ministry of Justice’s gender-based expert legal review of current legislation and draft legislation (–“review”). The Ministry of Justice may conduct a review itself or engage experts from state bodies, enterprises, representatives of scientific institutions, public associations, international organizations upon agreement. The review checks the developers and writers of the law compliance with ensuring equal rights and opportunities for women and men and the requirements of the "Instruction on the integration of gender approaches in the development of normative legal acts." The Resolution also introduced the possibility and procedure for expert legal gender review. The Ministry of Justice will explain the results of the expert legal review in its legal report , which must contain an analysis of the presence or absence of discriminatory provisions. If there are provisions that do not comply with gender equality, The Ministry of Justice submits proposals to eliminate the provisions of the current legislation or the need to revise the draft legal act.

Ця постанова Кабінету Міністрів України визначає порядок проведення Міністерством юстиції ґендерно правової експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів (далі - "експертиза"). Мін'юст може проводити експертизу самостійно або залучати в установленому порядку фахівців державних органів, підприємств, установ, організацій, а також представників наукових установ, громадських об’єднань та міжнародних організацій. Під час експертизи перевіряється дотримання розробниками та авторами законопроектів принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та вимог Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, затвердженої Мінсоцполітики. Постановою також запроваджено можливість та процедуру проведення гендерно-правової експертизи законодавства. Результати проведеної правової експертизи нормативно-правового акта Мін'юст викладає у висновку, який має містити аналіз інформації про наявність чи відсутність дискримінаційних положень. У разі виявлення положень, які не відповідають принципам гендерної рівності, Мін'юст подає пропозиції щодо усунення таких положень з чинного законодавства або щодо необхідності доопрацювання проекту нормативно-правового акта.



Закон України "Про рекламу", Верховна Рада України (Law of Ukraine On Advertising) (1996)


Gender discrimination

In advertising, statements including gender and other types of discrimination are prohibited. The law defines “discriminatory advertising” as advertising that contains or uses discriminatory statements and/or images of gender, race, skin color, political, religious, and other beliefs, age, or other characteristics of a person and/or group of persons. Specifically, gender-based discriminatory advertising – is advertising that contains statements and/or images about the intellectual, physical, social, or other superiority of one gender over the other and/or about the stereotypical roles of men and women, which promotes humiliating and disrespectful attitude. Gender-based discriminatory advertising – degrades human dignity based on gender; demonstrates violence based on gender; uses the image of a human body (or body parts) exclusively as a sexual object to attract the attention of the consumer; and/or references (words, sounds, or images) to sexual relations that do not relate to the advertised product or its consumption. Persons guilty of violating legislation prohibiting discriminatory advertising shall bear disciplinary, civil, administrative, and criminal responsibility under the law. In addition, a violator shall be fined five times the cost of the discriminatory advertising. Moreover, a court can prohibit discriminatory advertising and oblige the violator to refute it publicly.

English translation available here: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/270/96-вр#Text

У рекламі забороняються висловлювання, що містять ознаки дискримінації за ознакою статі або іншими ознаками. Закон визначає "дискримінаційну рекламу" реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб. Зокрема, дискримінаційна реклама за ознакою статі - реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Особи, винні в порушенні законодавства про заборону дискримінаційної реклами, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом. Крім того, на порушника накладається штраф у п'ятикратному розмірі вартості дискримінаційної реклами. Крім того, суд може заборонити визнати рекламу дискримінаційною та заборонити її, а також зобов'язати порушника публічно спростувати таку рекламу.



Постанова "Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики", Кабінет Міністрів України (Resolution On Government Commissioner for Gender Policy) (2017)


Gender discrimination, International law

The Cabinet of Ministers of Ukraine (“the CMU”) and the Government Commissioner for Gender Policy (“the Commissioner”) introduced this amendment to help strengthen the executive branch’s implementation of gender equality in all spheres of society. Furthermore, the Commissioner organizes the performance of the CMU's powers in ensuring equal rights and opportunities for women and men in all spheres of society. The main tasks of the Commissioner are to (i) promote at the state level the achievement of equal rights and opportunities for women and men in all spheres of society; (ii) coordinate the work of the executive branch to ensure equal rights and opportunities for women and men; (iii) monitor of the CMU's consideration of the principle of gender equality in rule-making; and (iv) cooperate and interact with civil society regarding gender equality. Furthermore, the Commissioner represents the executive branch at international meetings and forums, including the UN Commission on the Status of Women, the UN Security Council at sessions on the "Women, Peace, and Security" agenda, the Council of Europe, and the OSCE. In addition, the Commissioner participates in meetings of the CMU when it is considering issues within her competence. The Commissioner has an advisory vote, and her comments are not binding.

Кабінет Міністрів України ("КМУ") та Урядовий уповноважений з питань гендерної політики ("Уповноважений") працюють з метою сприяння посиленню виконавчої гілки влади у впровадженні гендерної рівності в усіх сферах життя суспільства. Крім того, Уповноважений організовує виконання повноважень КМУ у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства. Основними завданнями Уповноваженого є (i) сприяння на державному рівні забезпеченню рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства; (ii) координація роботи органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; (iii) моніторинг щодо врахування КМУ принципу гендерної рівності у нормотворчій діяльності; (iv) співпраця та взаємодія з громадянським суспільством з питань гендерної рівності. Крім того, Уповноважений представляє виконавчу владу на міжнародних зустрічах і форумах, у тому числі з Комісією ООН із статусу жінок, Радою безпеки ООН на сесіях з порядку денного “Жінки, мир, безпека”, Ради Європи, ОБСЄ тощо. Крім того, Уповноважений бере участь у засіданнях КМУ під час розгляду питань, що належать до його компетенції. Уповноважений має право дорадчого голосу - такі зауваження не є обов'язковими до виконання.



Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (No. 2227-VII) (2017)


Abortion and reproductive health rights, Forced sterilization, Gender discrimination, International law, Sexual violence and rape

The Criminal and Criminal Procedural Codes of Ukraine were amended in December 2017 to adopt provisions of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention). In part, these amendments increased the punishment for an illegal abortion (meaning that it was conducted by a person who had no special medical education; or forcing an abortion without voluntary consent, which is punishable by a fine of 50-100 tax-free minimum incomes, community service of 100-240 hours, correctional labor for up to two years, or restriction of liberty for up to two years, or imprisonment for the same term. The amendments criminalized forcing an abortion and forced sterilization without consent. Rape (i.e., sexual acts involving vaginal, anal, or oral penetration using the genitals or any other item, without voluntary consent) is punishable with imprisonment for three to five years and sexual violence (nonconsensual, non-penetrative sexual assault) is punishable by imprisonment for up to five years. Finally, consent is valid if it is a person's exercise of free will, with consideration of attending circumstances.

У грудні 2017 року до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України були внесені зміни, що містять положення Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з ними» (Стамбульська конвенція), ухваленої у 2011 році. Внаслідок цих змін статтю 134 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне проведення аборту (проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти; примус до проведення аборту без добровільної згоди потерпілої), було змінено, в частині посилення відповідальності за це небезпечне злочинне діяння (тобто тепер незаконний аборт карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 100 до 240 годин, або виправними роботами за на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк). Також криміналізовано примус до аборту без добровільної згоди потерпілої, а також примусову стерилізацію без добровільної згоди потерпілої особи. Змінено статті, які передбачають кримінальну відповідальність за зґвалтування та сексуальне насильство. Зокрема, зґвалтування (тобто вчинення статевих дій, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи за допомогою статевих органів або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи) карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, а також сексуальне насильство (не пов'язане з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи) карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.



Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (No. 2227-VIII) (2017)


Domestic and intimate partner violence, Forced and early marriage, Gender discrimination, Gender-based violence in general, International law

The Criminal Code and Criminal Procedural Code of Ukraine were amended in December 2017 to adopt provisions of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention). As a result of these amendments, new dangerous acts were criminalized. For example, Article 151-2 supplemented the special part of the Criminal Code of Ukraine by providing criminal liability for forced marriage. Forced marriage (meaning coercing a person to marry, to continue a forcible marriage, to enter into cohabitation without marriage, to continue cohabitation, or to move to a territory other than that in which they reside, regardless of citizenship) is punishable by arrest for a term of up to six months, by restriction of liberty for a term of up to three years, or by imprisonment for the same term. Article 126-1 supplemented the special part of the Criminal Code by providing criminal liability for domestic violence. Domestic violence (meaning intentional systematic physical, psychological, or economic violence against a spouse or ex-spouse or another person with whom an offender has had a family or close relationship) is punishable by community service of up to 150-240 hours, or arrest for up to six months, restriction of liberty for up to five years, or imprisonment for up to two years. A new chapter, “Restrictions,” established that, in the interests of domestic violence victims, the convicted person might be (i) banned from living with a person who suffered from domestic violence or (ii) restricted in communications with their child if the child was a victim or observer of domestic violence. In addition, these amendments provide criminal liability for failure to comply with restrictive measures, which is punishment with arrest for up to six months or restriction of liberty for up to two years. Finally, consent is valid if it is a person's exercise of free will, in consideration of attending circumstances.

У грудні 2017 року до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України були внесені зміни з метою закріплення положень Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з ними» (Стамбульська конвенція), прийнятої у 2011 році. У результаті цих змін нові суспільно небезпечні діяння були криміналізовані. Наприклад, особливу частину Кримінального кодексу України доповнено статтею 151-2, яка передбачає кримінальну відповідальність за примушення до шлюбу. Примусовий шлюб (тобто примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає (там «проживає» означає постійне місце проживання в певному місці, не обов’язково пов’язане з громадянством) карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Також у 2017 році особливу частину Кримінального кодексу України було доповнено статтею 126-1, яка передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Домашнє насильство (тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи) караються громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років. Додано новий розділ «Обмежувальні заходи». Встановлено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: заборона перебувати в спільному місці проживання з жертвою; обмеження спілкування з дитиною у разі вчинення насильства в сім'ї щодо дитини або в її присутності; крім того, ці зміни передбачають кримінальну відповідальність за невиконання обмежувальних заходів (покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років). Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.



Кримінальний кодекс України (стаття 300: Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) (No. 2341-III) Criminal Code of Ukraine (Article 300) (2001)


Gender discrimination

The Criminal Code of Ukraine Article 300 prohibits the importation, manufacture or distribution of works that promulgate violence and cruelty, racial, national or religious intolerance and discrimination. Importation into Ukraine for sale or distribution purposes, or manufacture, storage, transportation or other movement for the same purposes, or sale or distribution of works (and also compelling others to participate in the creation of such works) that promulgate discrimination, among other things, are criminalized by Article 300. These dangerous culpable acts shall be punishable by a fine of 1,000-4,000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term of up to six months, or restriction of liberty for a term of up to three years. Committing the same actions with regard to motion pictures and video films that promulgate discrimination, and also selling works that promulgate discrimination, to minors or distribution of such works among minors are as aggravating circumstances.

Ввезення в Україну творів, що пропагують, серед іншого, дискримінацію, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження (а також примушування до участі в їх створенні) криміналізовано статтею 300. Ці небезпечні винні дії караються штрафом від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують дискримінацію, а також збут такої продукції неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують дискримінацію є кваліфікуючою ознакою цього злочину, що обтяжує покарання.



Виборчий кодекс України (Electoral Code of Ukraine (No.396-IX)) (2019)


Gender discrimination

The Electoral Code of Ukraine establishes the rights of citizens to participate in elections, and governs preparation and procedures for elections to state and local authorities. The Electoral Code establishes: any direct or indirect privileges or restrictions on the voting rights of Ukrainian citizens based on sex or other grounds are prohibited. The Code also established a gender quota, which requires that at least two of five candidates of electoral list of parties must be women (if the number of candidates is not a multiple of five, there is an alternate requirement for inclusion of candidates of different genders). A significant new measure of this legislation is the introduction of liability for the refusal of a party to register sufficient women candidates.

Виборчий кодекс України встановлює права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та порядок проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Виборчий кодекс встановлює, що будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками статті чи за іншими ознаками забороняються. Кодекс також встановив гендерну квоту, відповідно до якої принаймні двоє з п’яти кандидатів у виборчий список партій повинні бути жінками (якщо кількість кандидатів не кратна п’яти, існує альтернативна вимога щодо включення кандидатів різної статі). Суттєвим нововведенням цього законодавства є запровадження відповідальності за відмову партії зареєструвати достатню кількість жінок-кандидатів.



Про політичні партії в Україні (On the Political Parties in Ukraine (No. 2365-III)) (2001)


Gender discrimination

This act regulates the procedure of creation and operation of political parties. It requires a 30% gender quota for all party lists. (i.e., the minimum percentage of men and women in the list). It also entitled political parties to ideological, organizational, and material support for the creation of women's and other associations of citizens. If a political party violates citizens' equality based on their gender or other grounds, the authorized central body of the executive power should immediately file an administrative lawsuit requesting that the court ban the political party.

Закон регулює порядок створення та діяльності політичних партій. Цей закон встановив 30% гендерну квоту для всіх партійних списків (мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів). Закон України "Про політичні партії" надав політичним партіям право на ідейну, організаційну та матеріальну підтримку створення жіночих та інших об'єднань громадян. У разі вчинення політичною партією дій, що порушують рівноправність громадян за ознакою статі чи за іншими ознаками, уповноважений центральний орган виконавчої влади повинен невідкладно подати до суду адміністративний позов про заборону політичної партії.



Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (On Principles of Preventing and Combating Discrimination in Ukraine (No. 5207-VI)) (2012)


Gender discrimination

The law's purpose is to ensure equal opportunities for the realization of human and civil rights and freedoms. The law defines “discrimination” as a situation in which an individual or a group of individuals suffers from the restriction of the recognition, exercise, or enjoyment of rights and freedoms in any form established in this Law based on sex or on other grounds (“particular grounds”), except for cases when such restriction has a legitimate, reasonably justified aim, which is achievable in an appropriate and necessary way. The Act defines the principles of non-discrimination in the legislation of Ukraine. In addition, the Act defines forms of discrimination, for example, direct, indirect, and otherwise. The Act provides that (i) all forms of discrimination are prohibited in Ukraine, (ii) all persons should have equal rights and freedoms as well as opportunities for their implementation, and establishes civil, administrative, and criminal liability for the violation of anti-discrimination legislation (including under the Act).

Метою закону є забезпечення рівних можливостей для реалізації прав та свобод людини і громадянина. Закон визначає поняття “дискримінація” як ситуацію, в якій особа чи група осіб зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, за ознакою статі або іншими ознаками (“певні ознаки”), крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Закон визначає принципи недискримінації в законодавстві України. Крім того, Закон визначає форми дискримінації, наприклад, пряму, непряму та інші. Закон передбачає, що (i) усі форми дискримінації в Україні заборонені, (ii) усі люди повинні мати рівні права і свободи, можливості їх реалізації, а також встановлює цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення антидискримінаційного законодавства (у тому числі, цей Закон).



Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (No. 2866-IV) (On Ensuring the Equal Rights and Opportunities for Women and Men) (2005)


Employment discrimination, Gender discrimination, Gender-based violence in general, Sexual harassment

The Equal Opportunities Act of Ukraine (the “Act”) provides the legal framework for men and women’s parity in all spheres of social life through providing legal support for equal rights and opportunities, removal of gender-based discrimination, and prevention of imbalance between women’s and men’s opportunities in implementing the rights granted to each of them by the Constitution and other laws. The Act defines “equal rights” as the absence of gender-based restrictions or privileges. The Act provides that government regulatory bodies must ensure equal rights for men and women in elections, civil service, employment and career, social security, entrepreneurial activity, and education. The Act prohibits gender-based violence (which is defined as “actions directed at persons through their sex, stereotyped widespread customs or traditions or actions that relate predominantly to persons of a determined sex and create physical, sexual, psychological or financial damage or suffering”) and sexual harassment (defined as "sexual actions of a verbal or physical nature, which may humiliate or insult the person who is dependent on the perpetrator for work, official, financial or other reasons"). Exceptions to the prohibition of gender discrimination include when restrictions or privileges have a legitimate, objectively justified goal achieved with appropriate and necessary methods. Violation of the Act can result in the issuance of a limitation order to temporarily restrict the rights of the offender and protect the rights of the victim, including prohibiting the offender from residing with the victim, approaching the victim within a certain distance, and restricting telephone calls or other communication with the victim.

Закон України «Про рівні можливості» («Закон») створює правові основи рівності чоловіків і жінок у всіх сферах суспільного життя шляхом правового забезпечення рівних прав і можливостей, усунення дискримінації за ознакою статі та запобігання дисбалансу між можливостями жінок та чоловіків у реалізації прав, наданих кожному з них Конституцією та іншими законами. Відповідно до Закону «рівність прав» означає відсутність обмежень або привілеїв за ознакою статі. Закон передбачає, що рівні права чоловіків і жінок забезпечуватимуться у виборчому процесі, державній службі, працевлаштуванні та кар’єрі, соціальному забезпеченні, підприємницькій діяльності та освіті. Рівність забезпечується через відповідні державні/регулюючі органи. Закон забороняє гендерне насильство (діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті) та сексуальні домагання (дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування). Винятки, в яких можлива законна неріівність: коли обмеження чи привілеї мають законну об’єктивно виправдану мету, методи досягнення якої є доцільними та необхідними. Порушення Закону тимчасового обмеження прав правопорушника (цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність згідно із законом) та захисту прав потерпілого, у тому числі заборони потерпілому проживати з потерпілим за місцем проживання, наближатися до потерпілого до певна дистанція та обмеження телефонних розмов чи іншого спілкування з жертвою.



Конституція України (No. 254к/96-ВР) (Constitution of Ukraine) (1996)


Employment discrimination, Forced and early marriage, Gender discrimination

Article 24 of Ukraine’s Constitution prohibits privileges and restrictions based on sex (and other grounds), and requires equal opportunities for women and men in socio-political and cultural activities, access to education, work and remuneration, and pension privileges. It also mandates special measures for labor protection, women’s health, and creating conditions enabling women to combine work and maternity. Article 51 provides that marriage is based on the free consent of a woman and a man. Each spouse has equal rights and responsibilities in marriage and family. Consent is valid if it is a person's exercise of free will, with consideration of attending circumstances.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що не може бути встановлено привілеїв чи обмежень за статтю чи за іншими ознаками, а також гарантується, що рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. Статтею 51 встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов’язки у шлюбі та сім’ї. Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.



International Case Law

Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine) European Court of Human Rights (Європейський суд з прав людини) (2013)


Gender discrimination, International law

The applicant intended to change her patronymic (this term means a part of a personal name was traditionally derived from the name of the father of the person concerned) to disassociate herself from her biological father and associate herself more closely with her stepfather and half-brother. Despite the fact that the woman successfully changed her surname to the surname of her stepfather, she was not allowed to change her patronymic. The authorities' main argument was that new legislation prohibited such a change, which the applicant argued was an illegal and unjustified restriction of her rights. She appealed the decision to the local court, which concluded that the state authorities acted in accordance with the law, after which a change of a patronymic was only legally possible when the father of the person concerned had previously changed his forename. The appellate court and the Higher Administrative Court upheld the decision of the first-instance court. The woman appealed to the European Court of Human Rights (“ECtHR”), alleging that there was a violation of her right to private and family life under Article 8 of the Convention on Human Rights. The ECtHR drew attention to the fact that the Ukrainian legislation regulating change of a forename or surname was flexible, but did not provide sufficient reasons for the restrictions on changing the patronymic. Thus, the ECtHR held that authorities failed to comply with their obligations under Article 8 of the European Convention on Human Rights by denying her right to change the patronymic, which was an important aspect of woman`s private and family life. In the most recent version of the Civil Code, the right to change one`s patronymic is established without restriction.

Заявниця мала намір змінити своє по батькові (цей термін означає частину особистого імені, що традиційно походить від імені батька відповідної особи), щоб відмежуватися від свого біологічного батька та більш тісно пов’язати себе із вітчимом та неповнорідним братом. Незважаючи на те, що заявниця успішно змінила своє прізвище на прізвище свого вітчима, їй не дозволили змінити по батькові. Основним аргументом уповноважених осіб було те, що нове законодавство забороняло таку зміну, що, на думку заявниці, було незаконним та необґрунтованим обмеженням її права. Жінка оскаржила відмову до місцевого суду, який дійшов висновку, що державні органи діяли у відповідності до закону, який визначав, що зміна по батькові можлива тільки у тому випадку, коли батько такої особи попередньо змінив своє ім’я. Суди апеляційної інстанції та Вищий адміністративний суд залишили рішення суду першої інстанції без змін. Жінка звернулася до Європейського суду з прав людини (“ЄСПЛ”), стверджуючи, що мало місце порушення її права на приватне та сімейне життя відповідно до статті 8 Конвенції з прав людини. ЄСПЛ звернув увагу на те, що українське законодавство, яке регулювало зміну імені чи прізвища було гнучким, але не містило достатніх підстав для обмежень щодо зміни по батькові. Таким чином, ЄСПЛ постановив, що органи влади не виконали своїх зобов’язань за статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, відмовивши їй у праві змінити по батькові, яке було важливим аспектом приватного та сімейного життя жінки. В останній редакції Цивільного кодексу право на зміну по батькові встановлено без обмежень.